ХЛОРИД МАГНІЮ MgCl гексагідрат антиожеледні пластівці 25 кг

Магній хлористий фасований в мішки по 25 кг

країна походження: НІДЕРЛАНДИ

Використовуючи дорожню сіль, пам’ятайте про вплив хімічних антиожеледних засобів на саму поверхню, а також на найближче оточення. На жаль, кам’яна сіль (хлорид натрію) все ще домінує на наших дорогах, тротуарах, паркувальних майданчиках тощо як широко використовуваний засіб для запобігання обмерзанню. Його використання настільки ж дивне, наскільки й екологічно та економічно невиправдане. Існує також дивний опір використанню альтернативи у вигляді більш ефективного та екологічно чистого хлориду магнію.

Як позбутися від снігу та льоду дешево?

Кам'яна сіль трохи дешевша за хлористий магній. Однак для ефективного видалення снігу чи льоду з 100 м2 поверхні нам потрібно використати приблизно 18,3–20,5 кг кам’яної солі та лише 0,8–2,5 кг хлориду магнію. Крім того, хлорид натрію, тобто кам’яна сіль, діє лише до -5, -10 градусів за Цельсієм. Тому його використання нижче цих температур абсолютно неефективно. Кам'яна сіль не бореться з льодом, вона лише перетворює мокрий сніг на солону воду. Розсіл замерзає при нижчій температурі порівняно з водою, але це дуже висока температура для наших зим -5, -7 градусів Цельсія. Хлорид магнію не просто поглинає воду та перетворює її на розчин. Хлорид магнію зв'язує воду, але під час цього зв'язування води виділяє тепло, тобто нагріває безпосереднє оточення і таким чином активно розчиняє навколишній сніг і лід. Згідно з цією лінією міркувань, підвищення температури тане більше снігу, з’являється більше води, тому температура продовжує зростати. Процес триває до тих пір, поки буфер хлориду магнію не вичерпається. Якщо говорити просто і коротко, поки не розчиниться весь хлорид магнію. Температурний діапазон цієї реакції досягає аж -55 градусів. Але при температурах нижче -25, -30 градусів період утворення першої вологи, яка ініціює процес, триває дуже довго. При таких низьких температурах вологість дуже низька, і хлориду магнію потрібно дуже багато часу, щоб «запустити» реакцію. В діапазоні -25 градусів цей термомаховик працює дуже добре, ефективно видаляючи сніг з нанесеної поверхні.

Вплив дорожньої солі на навколишнє середовище.

Дорожня сіль, особливо кам’яна, яка використовується у великих кількостях, тобто хлорид натрію, потрапляє під наші ноги, руйнуючи наше взуття, і під колеса наших автомобілів, прискорюючи їх корозію. У великих кількостях він також потрапляє в грунт, викликаючи ефект фізіологічної посухи. Фізіологічна посуха - це явище, яке, коротше кажучи, передбачає наявність води в навколишньому середовищі, але у формі, яка унеможливлює її поглинання рослиною.

Що таке фізіологічна посуха, спричинена традиційною дорожньою сіллю?

Хлорид натрію, присутній у ґрунті, викликає явище фізіологічної посухи, підвищуючи іонний потенціал води в ґрунті до рівня, порівнянного з рівнем іонного потенціалу в тканинах рослин. Простіше кажучи, вода, яка є більш солоною в ґрунті, ніж тілесні рідини в рослині, не може проникнути в рослину. Вода з обох боків проникної мембрани - напр. стінка рослинної клітини - прагне вирівняти іонний потенціал. Тобто, якщо ми маємо солону тканинну рідину з одного боку, а воду без іонів з іншого, тоді вода прагне збалансувати іони по обидва боки напівпроникного бар’єру. Оскільки з одного боку бар'єру немає іонів, а з іншого їх багато, вода проникає з бідного на іони середовища в багате на іони, щоб «розбавити» це середовище. Це те, що відбувається при нормальному розподілі води в ґрунті. Однак, коли ми порушуємо цю економію, вводячи надлишок іонів, напр. від традиційної дорожньої солі відбувається протилежна ситуація. З одного боку клітинних мембран ми маємо концентрований розсіл у ґрунті, з іншого – фізіологічні рідини рослин. Якщо концентрація іонів на тому ж рівні, рослина має важкий доступ до води. Однак, якщо розсіл у ґрунті має значно вищу концентрацію іонів, ніж рідини всередині рослинних тканин. Замість того, щоб текти з ґрунту до рослин, вода тече із середовища з нижчим потенціалом, тобто від коренів, до середовища з вищим потенціалом, тобто ґрунту. Таким чином, рослини в сильно засоленому ґрунті після зимового розморожування не тільки не можуть поглинати воду, але й активно її позбавляють і додатково висихають. Такого поводження з року в рік не витримує не тільки газон чи ряд хвойних дерев, але навіть кількадесятилітнє дерево.

Як захистити рослини від післязимової фізіологічної посухи?

Найбільш ефективним рішенням проблеми щорічного засолення ґрунту є відмова від традиційної дорожньої солі на користь хлориду магнію, який ефективніший за традиційну дорожню сіль – кам’яну сіль або, кажучи по-науковому, хлорид натрію. Тому менше його потрапляє в навколишнє середовище. Отже, менший екологічний тиск. Менші кількості речовини не викликають ефекту фізіологічної посухи. Сам по собі, у надмірних кількостях у ґрунті, хлорид магнію, очевидно, шкідливий, але в менших дозах він є бажаним джерелом мікроелементів і як такий використовується в сільському господарстві як добриво. Крім того, хлорид магнію не псує взуття, не прискорює корозію транспортних засобів і не подразнює лапи наших чотирилапих улюбленців.

Підводячи підсумок. Використовуючи хлористий магній, ви не тільки заощадите кошти на розморожуванні, але й не завдасте загрози навколишнім зеленим насадженням, взуттю пішоходів і транспорту. У цьому випадку економіка йде рука об руку з екологією. Відмовтеся від традиційної дорожньої солі на користь екологічного хлориду магнію.